Особь SCP-040-1-UA, экземпляр номер 98
Об'єкт №: SCP-040-UA
Клас об'єкта: Евклід
Особые условия содержания: Всех особей SCP-040-1-UA, SCP-040-2-UA и SCP-040-3-UA следует содержать в Биологической Секции 141 Зоны UA-80, в герметичных вольерах, Предназначенных для животных среднего размера. SCP-040-1-UA должны получать всё необходимое для животных вида Canis lupus кроме процедур лечения от блох Ctenocephalides canis; на усмотрение ответственного сотрудника медицинского отдела следует проводить процедуры, направленные на минимизирование негативных последствий паразитирования SCP-040-2-UA на SCP-040-1-UA. Все эксперименты и исследования с SCP-040-1-UA, SCP-040-2-UA и SCP-040-3-UA следует проводить в герметичных помещениях.
МОГ "Ваши старшие братья" имеют агентов, внедрённых в ветеринарные клиники для перехвата информации касательно SCP-040-UA а также ежемесячно проводят плановые рейды на территориях, где были зафиксированы проявления SCP-040-UA, для проверки на наличие собак, поражённых феноменом SCP-040-UA. В случае если на некоторой территории феномен SCP-040-UA не наблюдается на протяжении года, интервал между проверками можно увеличить до трёх месяцев. В случае распространения феномена SCP-040-UA следует задействовать процедуру "80UA-Грумбумбіс".
Всех особей SCP-040-1-UA, содержание которых является невозможным или ненужным, следует подвергнуть полному курсу лечение от блох до полного исчезновения феномена SCP-040-UA или усыпить и кремировать их.
Описание: SCP-040-UA – это феномен, который поражает животных вида домашняя собака (Canis familiaris) и насекомых паразитов вида блоха собачья (Ctenocephalides canis); поражённые особи этих видов в дальнейшем обозначаются как SCP-040-1-UA и SCP-040-2-UA соответственно. Феномен SCP-040-UA состоит в появлении аномальных существ SCP-040-3-UA на особях SCP-040-2-UA, которые паразитируют на особях SCP-040-1-UA.
Взрослые особи SCP-040-3-UA имеют размеры приблизительно от 20 до 50 микронов, и формой тела напоминают собак. Исследование тела SCP-040-3-UA показало, что его ткани имеют неклеточную структуру и не содержат клеточных органелл, которые есть у обычных животных. Ткани SCP-040-3-UA на 93% состоят из большого количества разнообразных белков, липидов, фрагментов ДНК и РНК а также органических углеводов; 6% приходится на небольшие (до 0.03 микрон) кристаллы поваренной соли, серы, фрагментов углерода, мела и кристали повареної солі, сірки, шматків вуглецю, крейди та іржі або порожнини, заповнені водою чи органічними ефірами, і ще 1% займають шматки заліза, міді та, іноді, інших металів. Однак, у тілі SCP-040-3-UA знайдені аналоги деяких органів та систем органів, подібні до тих, які мають звичайні неаномальні особини виду сві́йський собака; подібність полягає як у зовнішніх формі та вигляді, так й у виконуваних функціях. Так, у SCP-040-3-UA були ідентифіковані аналоги кісток, очей, носу, мозку, а також систем органів травлення та статевого розмноження. Принципи, за якими функціонують тканини SCP-040-3-UA — невідомі. SCP-040-3-UA харчуються фрагментами плоті SCP-040-2-UA, відкушуючи їх своїми щелепами, іншими особинами SCP-040-3-UA або мікроорганізмами та органічними речовинами, які потрапляють на тіло SCP-040-2-UA. Тривалість життя SCP-040-3-UA, у сприятливих умовах, може досягати 3 років. Рівень психічного розвитку SCP-040-3-UA на поточний час не вивчено, хоча отримані дані показують, що психіка SCP-040-3-UA може бути схожою на психіку найбільш примітивних ссавців.
Дослідження показали, що SCP-040-3-UA можуть жити лише на живих SCP-040-2-UA, які паразитують на живих SCP-040-1-UA. Спроби пересадити SCP-040-3-UA на інших комах та/або тварин, або зберігати окремо від хоча б одного з носіїв, у кожному досліді закінчувались гибеллю усіх SCP-040-3-UA, максимум через 72 годин. Окрім того, SCP-040-3-UA не витримують високих або низьких температур та впливу деяких отруйних речовин, і можуть загинути від них, навіть коли обидва носії залишаються живими (за більш детальною інформацією звертайтесь до файлів Add040-UA-a1 та Add040-UA-a2). Феномен SCP-040-UA може передаватись від SCP-040-1-UA до неураженої тварини, шляхом перенесення на неї особини SCP-040-2-UA; при цьому, при перенесенні однієї особини SCP-040-2-UA феномен поширюється не більше ніж в 1% випадків, а в інших випадках, пересаджені разом з блохою SCP-040-3-UA гинуть, і SCP-040-2-UA перетворюється на звичайну блоху; однак передача великої кількості SCP-040-2-UA до неураженої тварини Ctenocephalides canis значно підвищує ймовірність передачі феномену SCP-040-UA. Також є інформація щодо можливості передачі SCP-040-UA через яйця SCP-040-2-UA, але вона потребує додаткової перевірки.
Встановлено, що повне позбавлення особини SCP-040-1-UA від SCP-040-3-UA в 100% випадків цілком та повністю позбавляє її від ефекту SCP-040-UA. Цей факт став основою процедур контролювання розповсюдження феномену SCP-040-UA.
Вперше феномен SCP-040-UA було виявлено ██.03.2016, на території України, [ТОЧНА АДРЕСА ВИДАЛЕНА]. Історія розповсюдження SCP-040-UA та розробки методів зберігання SCP-040-UA занесено до файлу Add040-3-UA.